З 2013 року українські капелани молитвою і словом підтримували активних громадян на Майдані Незалежності, а потім чимало з них були поруч з нашими військовими на сході України. Серед капеланів є й такі, хто пережив полон і тортури в підвалах окупованого Донбасу. Саме тому, народна депутатка Людмила Марченко вважає, що військові священники мають мати відповідний статус.
Людмила Марченко переконана, що на проект закону #4626 про військове капеланство, який у першому читанні парламент ухвалив 21 травня, необхідно першочергово звернути увагу.
Перший офіційний документ на рівні держави щодо служіння військового духовенства в Збройних силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі України датовано 2 липня 2014 року. Це було розпорядження Кабінету міністрів за підписом тодішнього прем’єра Арсенія Яценюка. Насправді ж штатні посади військових священників (капеланів) з’явилися лише в 2016-му – спочатку в Національній гвардії, потім у Збройних силах України, розповідає Людмила Марченко.
«Капелани – це не просто парафіяльні священники. Це патріоти України, які ризикують своїм життям, перебувають разом з нашими воїнами під обстрілами, отримують поранення, контузії, помирають від хвороб, отриманих в польових умовах передової. І вони, як і наші військові, потребують державного захисту», – наголошує народна депутатка.
Після ухвалення вищезгаданогоЗакону капелани набудуть відповідного статусу в армії, який вирішить значну частину проблем у цій сфері, зокрема, щодо соціального захисту військових священників.
29 червня на цю тему Людмила Марченко ініціювала брифінг у Верховній раді.
«Ухвалити закон щодо військового капеланства парламент України досі не спромігся, попри те, що законопроектів було розроблено аж три. Якраз третій – 4626, і готується зараз до 2-го читання та знаходиться в комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки», – зазначила Людмила Марченко.
Народна депутатка наголосила, щозаконопроєкт чітко розмежовує діяльність церкви й держави, визначає принципи, на яких здійснюватиметься діяльність Служби військового капеланства.
Додамо, інститут капеланства працює в багатьох країнах Північноатлантичного альянсу, згідно зі стандартами НАТО. Тож, після прийняття вищезгаданого Закону, і в Україні інститут капеланства стане нарешті офіційним.
З 2013 року українські капелани молитвою і словом підтримували активних громадян на Майдані Незалежності, а потім чимало з них були поруч з нашими військовими на сході України. Серед капеланів є й такі, хто пережив полон і тортури в підвалах окупованого Донбасу. Саме тому, народна депутатка Людмила Марченко вважає, що військові священники мають мати відповідний статус.
Людмила Марченко переконана, що на проект закону #4626 про військове капеланство, який у першому читанніпарламент ухвалив21 травня, необхідно першочергово звернути увагу.
Перший офіційний документ на рівні держави щодо служіння військового духовенства в Збройних силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі України датовано 2 липня 2014 року. Це було розпорядження Кабінету міністрів за підписом тодішнього прем’єра Арсенія Яценюка. Насправді ж штатні посади військових священників (капеланів) з’явилися лише в 2016-му – спочатку в Національній гвардії, потім у Збройних силах України, розповідає Людмила Марченко.
«Капелани – це не просто парафіяльні священники. Це патріоти України, які ризикують своїм життям, перебувають разом з нашими воїнами під обстрілами, отримують поранення, контузії, помирають від хвороб, отриманих в польових умовах передової. І вони, як і наші військові, потребують державного захисту», – наголошує народна депутатка.
Після ухвалення вищезгаданогоЗакону капелани набудуть відповідного статусу в армії, який вирішить значну частину проблем у цій сфері, зокрема, щодо соціального захисту військових священників.
29 червня на цю тему Людмила Марченко ініціювала брифінг у Верховній раді.
«Ухвалити закон щодо військового капеланства парламент України досі не спромігся, попри те, що законопроектів було розроблено аж три. Якраз третій – 4626, і готується зараз до 2-го читання та знаходиться в комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки», – зазначила Людмила Марченко.
Народна депутатка наголосила, щозаконопроєкт чітко розмежовує діяльність церкви й держави, визначає принципи, на яких здійснюватиметься діяльність Служби військового капеланства.
Додамо, інститут капеланства працює в багатьох країнах Північноатлантичного альянсу, згідно зі стандартами НАТО. Тож, після прийняття вищезгаданого Закону, і в Україні інститут капеланства стане нарешті офіційним.
