Територія Чернігівського річкового порту нині перебуває в оренді ТОВ ЖК «Комфорт». Серед його засновників – забудовник Юрій Тарасовець та Валентина Черненок (таке ж ім’я та прізвище – у мами іншого забудовника Максима Черненка). Наразі вони спільно вирішують долю цих земельних ділянок.
Все поки вирішують
Мова йде про дві земельні ділянки: безпосередньо під будівлею річкового вокзалу (1,0826 га)та земля колишнього судноремонтного заводу (5,5251 га). У кожної з них своє майбутнє, каже Юрій Тарасовець.
– Ми не збираємося демонтувати будівлю річпорту. Навпаки, хочемо зробити з неї об’єкт туристичної інфраструктури з кав’ярнями, піцерією, розважальними закладами… Зараз ведемо перемовини з людьми, які варять крафтове пиво і хочуть туди зайти, а також з людьми, які професійно займаються настільним тенісом. Мета – наповнити життям і зробити красиво, – ділиться планами Юрій Тарасовець.
Якщо з цією ділянкою все більш-менш зрозуміло, то понад 5 гектарів землі ліворуч від будівлі (якщо дивитися з боку міста) поки у підвішеному стані.
– Раніше ми думали на одному гектарі побудувати елітний житловий комплекс, а решту віддати під спортивну інфраструктуру. Але зараз бачимо, як розвивається туристична складова і міркуємо: може відкрити 3-4 малоповерхові готелі замість будинків, – каже Юрій Тарасовець. – Тоді ми зможемо туристів одразу спрямувати в історичну зелену зону, щоб далеко не ходити.
Забудовник також розповів, що наразі з цього приводу ведуться консультації з київськими архітектурними майстернями, аби вони «запропонували щось цікаве». Один з пріоритетних варіантів – сучасні тенісні корти.
– У місті мають бути можливості для розвитку великого тенісу. Ми спілкуємося з тренером з цього виду спорту, який нам готовий допомагати створити сучасний комплекс. Де не просто би тренувалися майбутні чемпіони, але й проходили змагання європейського рівня, – зізнався Юрій Тарасовець. За його словами, потрібно від 3 до 5 років аби почати роботи на цій території.
Є питання по землі
У той же час, за нашою інформацією, до приватного бізнесу, який орендує ці землі, є претензії з боку Адміністрації річкових портів України. На початку вересня група людей з документами і вимірювальними приладами разом з представниками прокуратури завітали на територію. Основна проблема – буцімто відсутність доступу до гідротехнічних споруд (вони – не в оренді і належать державі).
Юрій Тарасовець підтверджує: непорозуміння дійсно є, але зазначає, що з його боку жодних перешкод для працівників порту не існує:
– Рік тому до нас звернулося управління річкових портів України з проханням взяти в оренду їхні споруди. Ми не проти, але цей причал у жахливому стані. Нехай спочатку приведуть його у належний стан, а потім можна буде обговорювати. А взяти зараз державне майно у такому стані – потім нам скажуть, що це ми довели до цього державну власність. Там сміття, гранітні плити напівзруйновані, стирчить арматура… А якщо дитина туди полізе і щось, не дай боже, станеться?. Хто буде відповідати? Скажуть – Тарасовець орендує, то нехай і відповідає. Ні, такого не буде.
Приїжджали люди, міряли щось, роздивлялися. Та ми – лише у межах нашої земельної ділянки земель запасу міста, які ми орендували. Все правомірно. Доступ там можливий, від нас нічого додаткового не потрібно. А навіть якщо щось і треба – дамо без питань. І відступимо на скільки треба.
Ми знайдемо спільну мову, якщо по любові, а не з примусу. Візьмемов оренду, якщо треба і будемо користуватися, але спочатку варто привести в нормальний, а не аварійний стан.
