Далеко не всі громадяни здатні правильно зберігати зброю та використовувати її лише у разі нагальної потреби. Саме тому в Україні не так просто отримати дозвіл на небезпечні «іграшки», а за їхнє придбання та зберігання без дозволу передбачено кримінальну відповідальність, пише ВШ.
Тим не менше, охочі незаконно добути зброю і за найменшої можливості пустити її в хід у нашій країні не перекладаються. І цілком імовірно, що однією з причин цього явища є гуманність суду при розгляді справ про незаконне зберігання зброї.
Ось і нещодавно Роменський міськрайсуд Сумської області закінчив розгляд кримінального провадження, відкритого за ст. 296 (хуліганство) стосовно двох молодих роменчан Андрія та Михайла (імена змінено). Обидва вони мають середню освіту, не одружені та неофіційно працюють на будівництві. Михайло вже мав умовний термін, який було погашено. Як встановило слідство, 22 травня невдовзі після опівночі молоді люди прийшли до цілодобової крамниці та зустріли там ще одного місцевого жителя Леоніда. Андрій заговорив з ним, невдовзі розмова переросла у сварку. Звісно, хлопці почувалися впевнено, їх було двоє! Тому вони всіляко ображали Леоніда, поливаючи його грубою лайкою, а потім перейшли до фізичного навіювання і почали з обох боків завдавати ударів по його голові та тулубу. Коли чоловік впав, агресори припинили побиття – але Михайло дістав зі своєї сумки завбачливо прихоплений пістолет і практично впритул зробив чотири постріли в людину, яка намагалася піднятися.
На щастя, зброя, хоч і вогнепальна, була перероблена невідомими умільцями – з неї можна було стріляти травматичними патронами. Саме такими зарядами він і був споряджений. Леоніду пощастило – жоден із патронів не влучив у обличчя. Зблизька вони завдали йому досить суттєвих травм, що залишили шрами на все життя. Хулігани втекли. З вогнепальними пораненнями чоловік звернувся до лікарні та подав заяву до поліції. Було відкрито кримінальне провадження.
Правоохоронці досить швидко встановили роменчан, які напали на Леоніда. Під час обшуку у Михайла знайшли перероблений пістолет і патрони до нього, тож довести його участь у стрільбі праці не становило. Розуміючи це, хлопці визнали свою провину – і, поки йшло слідство і суд, вжили всіх заходів, щоб помиритися з Леонідом і сплатити завдані їм збитки. Це їм удалося. Суд проходив без присутності потерпілого, котрий повідомив, що претензій до підсудних не має.
З огляду на це, а також вік та позитивні характеристики підсудних суд пом’якшив їм покарання. За хуліганство, вчинене групою, Андрія було засуджено до двох років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном один рік. Михайла, якого судили за хуліганство із застосуванням зброї та незаконне зберігання зброї, було засуджено до чотирьох років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном два роки. Хочеться вірити, що цього справді буде достатньо для того, щоб хлопці зробили висновки – і, зустрівши вночі випадкових перехожих, проходили повз, в якому стані не були б.