Російські окупанти буквально «вчепилися» у Зеленодольське водосховище, і прагнуть залишитися тут, аби і далі обстрілювати околиці Криворіжжя, але обставини не сприяють здійсненню їх бажань. Про це пише у своєму огляді 3 липня координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець, передає Nikopolnews.
Відомий оглядач розповідає про обстановку на Криворізькому та інших напрямках фронту.
Костянтин Машовець пише, що в районі Архангельського Бериславського району противник намагається утримати займані позиції. Сюди підійшла додаткова БТГр зі складу 11-ї дшбр, яка, має посилити пошарпані вже підрозділи 205-ї мсбр, оборонці в районі Архангельське – Новаопетрівка – Костирка.
Судячи з усього, підрозділи російської 11-й дшбр виконують на Херсонсько-Бериславському плацдармі роль якоїсь ‘пожежної команди’. Вона неодноразово вже ‘спливала’ на тих дільницях, де у російського командування намічалися якісь неприємності, так наприклад саме вони намагалися ще недавно в районі Любомирівки атакувати позиції ВСУ… – зазначає оглядач.
Поки ж, за словами Машовця, після звільнення ВСУ Іванівки, ситуація в районі Високопілля для противника складається не дуже оптимістично.
"Так, відходити від Зеленодольського водосховища він не хоче і тримати Криворізьку ТЕС під обстрілом йому теж ‘приниципово важливо’ (власне тому він і намагається утримати Високопілля). Однак, події, які відбуваються в районі Потьмкиного і Іванівки, вочевидь, у цьому відношенні, не сприяють такого роду бажанням," – констатує Машовець.
Ось що пише оглядач:
«Північніше і західніше Херсона тривають запеклі бої з перемінним успіхом. Тут оперує угруповання військ противника, що складається з БТГр 126-ї обрбо, 127-ї рбр і 255-го мсп. Його головне завдання – не допустити виходу передових підрозділів ЗСУ на ближні підступи до Херсону.
З цією метою дві ударні тактичні групи противника постійно контратакують за напрямком від Клапая на Киселівку і від Мирного на Правдине. Ще одна група намагається зупинити просування передових підрозділів Сил оборони України шляхом обходу їх лівого флангу по загальній дирекції Шмидтово – Новогригорівка. Поки особливого успіху противнику в цих його ‘починаннях’ домогтися не вдалося. Максимум, чого вони змогли досягти – змусити трохи загальмувати поки що наші підрозділи на ряді ділянок…
Однак, я на їх місці, особливо не радів би цьому. Особливих оперативних резервів на Миколаївському напрямку у супротивника немає. Тому докорінно змінити досить несприятливу для себе ситуацію на плацдармі найближчим часом противник навряд чи зможе… Змусити ВСУ сповільнитися, місцями зупиниться – так, це їм до снаги. Але відкинути або перейти до оборони – це навряд чи. Історія з БТГр 11-й дшбр лише подтверджує це. Тактичні резерви ще є, з оперативними – проблема.
Так, протягом крайніх 4-5 днів противник активно перекидає на Херсонське напрямок цілий ряд підрозділів зі складу свого Запорізької угруповання. Це дійсно так… Наприклад, у всякому разі 1 БТГр зі складу 429-го мсп з району Токмака і ще ряд підрозділів зі складу 42-ї мсд (зведена тактична група, як кажуть – з батальйону роти…) вже вирушилана Миколаївське напрямок.
Але, це як в історії з короткою ковдрою – натягнув на голову, ноги висунулися з-під ковдри, вкрив ноги – голова і груди залишилися неприкритими. Так і тут… Як тільки супротивник в ‘пожежному порядку’ почав перегрупування своїх тактичних резервів із Запорізького напрямку на свій Херсонський плацдарм, так тут же ‘злегка зайнялося’ і в Запорізькій області»
