На Буковину підприємство "Славенергопром" евакуювалося торік у березні, сюди перевезли частину техніки та працівників. Роботу відновили у червні. Нині на підприємстві працює 25 людей, розповів директор з виробництва Дмитро Карюк. Обрали Вижницю, бо після заявки на сайті для релокації у громаді першими запропонували перевезти підприємство та дали контакти власників приміщення, де зрештою розмістили виробництво.
За словами Карюка, найважливішим було доставити високовольтну лабораторію, в якій тестують всі вироби, бо без неї підприємство не могло запустити роботу.
"Частково залишило те обладнання, яке можна зробити тут або замінити його, бо воно дуже габаритне і не було змоги його перевезти. Після того як ми переїхали наше приміщення у Слов’янську постраждало від обстрілів, там нема електрики, втім обладнання вціліло", — розповів він.
До початку повномасштабної війни підприємство продавало продукцію в Польщу та іншими країни, однак зараз через обстріли енергетичної інфраструктури в Україні покривають потреби лише на внутрішньому ринку. Щоб встигати виконувати всі замовлення, працюють цілодобово у три зміни, каже директор.
"Основні наші замовники — це компанії, які займаються генерацією та постачанням електрики, зокрема всі обленерго. Зараз ми робимо ізолятори для Кіровоградобленерго і Львівобленерго, а також ДТЕК та Укрзалізниці", — сказав Карюк.
За добу на заводі виготовляють приблизно 150 ізоляторів для електромереж. За його словами, підприємство у Вижниці наразі єдине в Україні, яке виготовляє таку продукцію. Два інших з Бахмута та Слов'янська не працюють.
Дмитро розповідає, що проблем з набором працівників не було, оскільки є переселенці та місцеві, які бажають працювати на заводі.
Зокрема на підприємстві працює переселенець Олександр. Він з Маріуполя, до вторгнення він працював у морському порту. На підприємстві у Вижниці він працює пакувальником та з'єднує уже готові елементи.
"Виїжджали з Маріуполя колоною спочатку до Бердянська, заправили там машину, потім з колоною вже їхали далі. Правда без пригод не обійшлося, машина зламалася прямо там, де йшли бої. Наші військові витягли нас і відбуксирували. Волонтери допомогли з ремонтом авто. Так дісталися на Буковину. Через місяць дізнався, що завод шукає працівників, і відтоді працюю тут", — розповів чоловік.
Після завершення війни планують відновити основне виробництво у Слов'янську, але також хочуть залишити свою філію у Вижниці. На Донеччині підприємство працювало з 2007 року.
