В Ужгородському замку презентували золоті фонди закарпатських традицій. Писанки збирали з різних куточків Закарпаття! Частину передали з етнографічного музею з Мукачева.
Краєзнавці сформували карту, де область зонували за особливостями традиційного розпису пасхальних яєць. Вважалося, чим більше кольорів на такій писанці, тим вона чарівніша, використовували від 4 до 7 кольорів і розписували від світлого до темного!
Аби відтворити писанки, їх спочатку вивчають фахівці, досліджують та сортують. А далі беруть підготовлене – видуте біле яйце до слова раніше брали, як то кажуть живе, і, як наші пращури 100 років тому, використовують воскову техніку розпису.
Підготували також бджолиний віск, може бути й підфарбований сажею. Запалюємо свічку та до роботи! Починається писанка з проведення ліній – ділимо яйце навхрест. Коли композиція завершена, яйце фарбують.
Раніше зазвичай писанки фарбували червоною або синьою фарбою. Варили й самі розчини – з цибулиння, кори дуба, вільхи.
У 50 роках минулого століття воскова техніка витісняється малюванням. Фарбу наносили на писанку і малювали здебільшого квіткові мотиви. Це – так звана мальованка яка і досі популярна у Закарпатті, зокрема на Хустщині та Іршавщині.
Ну а сучасні писанки – це про фантазію автора! Зараз використовується для декору все, що під руками й що дозволяє уява! Писанка з давнини асоціювала прихід весни й появу нового сонцю. І стала символом християнства. А зараз – це наша культурна ідентичність і український спадок.
Аби закарпатські традиції й надалі передавалися з покоління у покоління, організовують у замку різні заходи, майстер-класи, виставки, екскурсії. Залучають активно і молодь.
Подробиці в сюжеті М-Студіо:
Читайте також: На Великдень додаткові наряди нацгвардії патрулюватимуть Ужгород
Підписуйтеся на наш Телеграм-канал та отримуйте новини ще оперативніше!
