«Чемпіонка України з боксу» – одразу після цих слів ми уявляємо людину високої та кремезної статури, котра легко може повалити повалити суперника. І була здивована, коли назустріч мені вийшла тендітна, на вигляд така крихітна дівчинка. Але варто булопочати із нею розмову та побувати на справжньому тренуванні, як одразу стає зрозумілим, чому саме вона отримала перше місцена всеукраїнськму рівні.
Про це пише Слово правди.
Ангеліна Мелех у свої 14 роківпереможниця чемпіонату з боксу в Україні, яка з гордістю заявляє, що ця перемога не є останньою, а навпаки «величезним кроком вперед до мрії». Ангеліна побувала на міських змаганнях в Горохові,виступала на Волинській та відкритій першості областіу Закарпатті, де також посіла перші місця. Зараз вона невтомно продовжує свої тренування та готується до чемпіонату Європи, який відбудеться у серпні в Словенії.
Бокс займає дуже важливе місце в житті дівчини – п’ять тренувань у тиждень по дві години. Початок літніх канікул дещо спростив відвідування залу, але навіть під час навчання Ангеліна з легкістю поєднувала ці дві справи, що ніяк не вплинуло на її оцінки – закінчила восьмийклас вона чудово, чим радо похвалилась.
Ангеліна зізнається, що бували і складні моменти, коли все здавалось неможливим, коли було важко і закрадалися сумніви: «Чи справді воно мені потрібне? Чи не заслабка я?»Але Ангеліна відкидала їх та продовжувала йти вперед, а разом із нею завждипоруч була тренерка Юлія Семко. Зі щирою посмішкою спортсменка розповідає про свою наставницю у спорті: «Вонанайкраща у своїй роботі. Звісно, як це буває, інколи може і гримнути, але ми ніколи не ображаємось, тому що розуміємо – Юлія Миколаївна справжній приклад для нас, ми всі дуже любимо її та завжди стараємось рівнятись на неї».
Бокс – улюблене заняття Ангеліни. Я впевнилась у цьому, коли помітила як палають їїочі при розмові, з яким захватом вона розповідала про свої бої – ніколи раніше не доводилось з такою цікавістю слухати людину, що по-справжньому любить свою справу.
Спорт для неї це, перш за все, можливість пройти далі, досягти чогось більшого у житті. «До того ж, це корисно особисто для себе, тому що завжди підтримуєш своє тіло у тонусі», – каже дівчина. Чемпіонат України, зізнається Ангеліна, суттєво життя її не змінив, а лише додав звання, яким вона може пишатись. Чине загордиласьпісля такого успіху?Ні, зовсім ні, навпаки, залишилась собою, але з ще більшою вірою у свої можливості.
Такий грубий вид спортупідкорився дівчині не одразу. Тренерка розповідає про її перші кроки так: «Вона прийшла до мене зовсім тендітною, такою малесенькою. Чесно кажучи, я ніколи б не подумала, що у неї може щось вдатися. Лише завдяки своїй наполегливій праці, цілеспрямованості та постійним тренуванням Ангеліна самостійно досягла всіх перемог, а я весь час була поруч, підтримувала і спрямовувала».
Порозмовлявши, я залишилась поспостерігати затренуванням, де була вся группа та тренерка. І вкотре здивувалась, тому що серед усіх хлопців Ангеліна – єдина дівчинка, яка анітрохи не поступалась силоюта спритністю, авсіставилися до неї, як до рівної собі. Тренування відбувалися у спортивному залі ДЮСШ імені Олексія Зінкевича, де почали проводити ремонт. Дружній колектив, грайливі поєдинки, жартома сварливі зауваження Юлії Миколаївни створили чудове враження та приємну атмосферу, звідти навіть не хотілося йти. На пропозицію тренерки приєднатись я з поспішкою відмовилась – не моє.
