Гуляйполе - місто вкрите "шрамами" від ворожих обстрілів. Тут важко знайти місце, куди б не влучали російські ракети. Кожен день загарбники гатять по містечку, де попри наднебезпечну ситуацію залишаються цивільні люди.
За даними рятувальників, в місті живуть близько 1500 людей. Пані Августина - одна з них. Її знають, мабуть, всі журналісти, які приїжджають в Гуляйполе. Також добре відоме і укриття, в якому вона живе разом з ще 5-6 мешканцями.
Наприкінці серпня пані Августина відзначила свій день народження. Вже другий за час повномасштабної війни. Вона розповідає, що приймала багато привітань телефоном, вітали її і місцеві, також з подарунками заїжджали бійці ДСНС. Торт, ікона та прапор із зображенням Махна. Жінка каже: давно собі хотіла такий прапор, бо Гуляйполе - то ж батьківщина Нестора Івановича.
Так само, як і кілька місяців тому, Августина говорить, що їхати з міста не буде.
"Ми вже звикли", - каже про обстріли та приміряє новенький прапор на стіну поруч з державним стягом, що давно висить в укритті.
Звикла жити під обстрілами і медична сестра, яка працює в місцевій лікарні - пані Олена. Люди приходять: хто за таблетками, хто за памперсами. Пояснює, є в місті і ті, за ким треба доглядати, тож памперси для них.
Гуляйполе відчуло на собі і авіаційні бомби, і РСЗО, і артилерію. В червні росіяни скерували КАБ в бік лікарні, тоді загинуло двоє людей. Будівля встояла, але дуже пошкоджена.
"Вся зброя страшна. Від С-300 і від керованих авіаційних бомб - найбільші руйнування. 5-поверхові будівлі всі просто під нуль", - говорить рятувальник, начальник караулу Сергій Васецький.
Він додає, що ситуація погіршилась в місті - авіаударів побільшало. На питання, а як часто доводиться працювати під обстрілами, каже: "Кожного разу".
