20 Days in Mariupol вiд Mstyslav Chernov та "Юрик" від OsnovaFilm. Дві стрічки заявленi, що вони про Маріуполь, але якщо ви хочете побачити частину жахливої правди про Маріуполь, то йдіть на «20 днiв», пише маріупольчанка Олена Золотарьова на своїй сторінці у Фейсбуці.
Бо вiн як гiркi нудотнi лiки.
А "Юрик" - це рожева гумка, бубль гум. Поклав до рота, солодко, а через 3 хвилини - шматок мʼякого пластику без смаку. А так, ще є вкладиш, яким потім можна обмінятись з однокласником на шкільній перерві.
Сурогат замість суті.
Чому я написала, що побачите ви лише частину? Бо Мстислав та Evgeniy Maloletka показали лише те, чому особисто стали свідками.
За що їм моя шана та подяка, бо вони наважились пережити трагедію мого міста разом з маріупольцями. І якщо б не ці два відчайдухи, світ ніколи би не побачив того жаха, який коївся в березні 2022 в Маріуполі.
Тим, хто був в Маріуполі, йти не рекомендую, бо ретравма і флешбеки гарантовані.
Ті, хто жив в ті дні Маріуполем, бо намагався врятувати рідних, нічого нового теж не побачать. Ви бачили і знаєте більше, бо прожили цей час в домових чатах і Телеграм-каналах, гортаючи нескінченні фото та відео руйнувань та загиблих, намагаючись побачити знайомі вікна цілими і рідні обличчя серед живих.
Але буде боляче. Дуже. Бо знову пройдешся разом з камерою по куточкам памʼяті. І побачиш рідне місто, яке вмирало в режимі прискореного стріму.
Всі інші - йдіть і дивіться.
Бо це потрібно знати, як у 21 сторіччі відбувалось публічне вбивство під 100 тис людей, які так хотіли жити.
P.S. Дякую тим, хто був на перегляді поруч ❤️. На це кіно ходити легше разом.
Більше блогів на 0629 читайте за посиланням
