У середу, 15 листопада, у Києві демонтували пам’ятник російському поету Олександру Пушкіну.
Про це йдеться у повідомленні Українського інституту національної пам'яті.
Зазначається, що пам’ятник Пушкіну відкрили 2 червня 1962 року до 163-річниці поета. Монумент розробляли скульптор Олександр Корольов та архітектор Василь Гнєзділов. Бронзову скульптуру заввишки 3,35 метрів встановлено на постаменті з чорного полірованого лабрадориту з написом: «Пушкіну — український народ». Загальна висота пам'ятника — 7,17 метрів.
Наголошується, що пам’ятник демонтовано в межах політики позбавлення наслідків русифікації та тоталітаризму. Напередодні, Кабмін прийняв рішення про вилучення з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення низки одіозних монументів, серед яких пам’ятник Пушкіну, що дало змогу київській міській владі здійснити демонтаж пам’ятника.
В УІНП зауважили, що пам’ятник Пушкіну розташовувався у Парку Пушкіна, який у липні 2023 року перейменували на честь українського письменника та публіциста, автора роману «Тигролови» та памфлету «Чому я не хочу повертатися в СРСР?» Івана Багряного.
Фото з сайту УІНП
Додамо, що у Дніпрі, Полтаві демонтували пам'ятники Пушкіну.
А от у Кривому Розі й досі є вулиця Пушкіна разом з пам'ятником Пушкіну.
Рік тому біля криворізького Пушкіна заселфився український літератор, музикант і волонтер Сергій Жадан. Коментуючи ситуацію з "пушкіними", він зазначив:
"...Мова ж не про поезію Пушкіна і не про те, чи Пушкін хороший поет, чи поганий поет. Мова про те, що, так чи інакше, російська культура є важливою складовою концепту російського світу. А в концепті російського світу місця Україні немає. Росіяни прийшли нас знищувати, знищувати нас своєю культурою. Нам, звичайно, може це подобатись, може не подобатись, когось це травмує... Але, друзі, якщо ми далі хочемо бути колонією, нехай у нас залишаються російські вулиці, російські площі і російські пам'ятники. Якщо ж ми хочемо далі жити як незалежна Україна, все-таки потрібно будувати україноцентричний простір, зокрема, урбаністичний. Тому це питання до мешканців вашого міста".
У березні члени організації "Центурія" оприлюднили звернення до Служби безпеки України, депутатів Криворізької міської ради та членів виконкому Криворізької міської ради, у якому, серед інших, порушили питання демонтажу пам'ятників, пов'язаних з історією російської імперії, відновленню пам'ятного знаку Корнію Речмидилу та перейменування вулиць міста на честь Українських захисників.
Слідкуйте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News.
