Національний банк України встановив офіційний курс валют на середу, 3 січня. Вартість долара – 38,08 - це на 7 коп. більше за курс попереднього дня. Євро тим часом втратив вж 28 коп., а злотий - 11 коп. В обмінниках та банках Дніпра вартість валюти різниться.
Про це повідомляє сайт 056 з посиланням на мінфін та НБУ.
Курс купівлі - продажу долара в касах банків Дніпра:
Середній курс купівлі долара в банках Дніпра становить 38,10 грн. В продажі - 38,97 грн. В обмінниках долар купують у середньому за 38,60 грн. Продають - за 39,30 грн. На 09:30 курс долара проти гривні на "чорному ринку" становив 38,20 – 39,15 грн проти котирувань у 38,79 – 39,18 грн напередодні.
Курс купівлі - продажу євро в касах банків Дніпра:
Середній курс купівлі євро в банках становить 40,02 грн. В продажі - 43,00 грн. В обмінниках Дніпра євро купують у середньому за 42,60 грн. Продають - за 42,90 грн. На цей же час "чорний" курс євро становив 42,47 – 42,99 грн проти курсу 42,50 – 43,36 грн за євро напередодні.
Курс купівлі - продажу злотого в касах банків Дніпра:
Середній курс купівлі злотого в банках становить 9,40 грн. В продажі - 9,83 грн. В обмінниках Дніпра злотий купують у середньому за 9,65 грн. Продають - за 9,82 грн.
Чому зростає попит на валюту та яким буде курс у 2024 році
Новий 2024 рік не обіцяє бути легким, і йдеться не лише про продовження воєнних дій. Але йдеться про ризик зменшення обсягу допомоги країн-партнерів. Це може мати негативний вплив на макрофінансову стабільність, а гривня продовжить падіння.
Економіст ЦЕС Максим Самойлюк впевнений: якщо іноземна фінансова допомога у 2024 році продовжуватиме надходити, суттєвих коливань курсу не буде.
"Значні золотовалютні резерви дозволятимуть НБУ і надалі виходити з інтервенціями для стримування курсу від значних змін в одну чи іншу сторону", — вважає експерт.
Тим часом, аналітики побоюються ризику довгої паузи або ж навіть суттєвого зменшення підтримки з боку міжнародних партнерів. Проте зараз надія на нормалізацію ситуації з допомогою ще є.
"Ми очікуємо, що у 2024 році з’явиться ряд нових викликів, чи не найбільший із яких – це ризики, пов’язані з обсягами та стійкістю зовнішньої фінансової підтримки України. На цьому етапі ризики суттєвого скорочення фінансової допомоги невисокі, і ми очікуємо, що Україна отримає принаймні ті обсяги підтримки, які необхідні для збалансування зовнішніх рахунків до кінця 2024 року. Це означає, що НБУ й надалі матиме змогу повністю контролювати валютний ринок та навіть може вдатися до суттєвих кроків у напрямку валютної лібералізації. Також наразі склалися всі необхідні передумови для помірної та керованої девальвації гривні, і, за нашими прогнозами, курс наприкінці 2024 року складе близько 41 грн/дол.", — розповів голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук в інтерв'ю "Фокусу".
Так чи інакше, але протягом 2024 року експерти прогнозують поступову девальвацію. Тобто, ймовірно, йдеться не про те, що ввечері курс – 38 грн за долар, а на ранок – 43 грн/дол. Проте, як саме буде рухатись курс, залежить і від вчасних надходжень фінансування Заходу, і від політики НБУ та його участі в торгах.
"Стабілізація валютного ринку в поточних умовах буде неможливою без активної участі Нацбанку на ринку. І ми очікуємо, що курсові коливання в значній мірі залежатимуть від позиції Нацбанку щодо інтервенцій. Окрім цього, на ринок також впливатимуть інші фактори, як то наявність морського експортного маршруту, сталість і достатність міжнародної фінансової допомоги, прогрес у подальшій лібералізації валютного ринку, швидкість подальшого зниження облікової ставки, тощо. Проте, задля зменшення структурних дисбалансів у зовнішній торгівлі ми не виключаємо подальшої поступової девальвації гривні з можливістю уникнення різких коливань", — вважає директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександр Печерицин.
Головний драйвер курсу – це зовнішня допомога та експортно-імпортні операції. Реалізація ризиків тисне на курс.
"У поточних тенденціях схиляюся до думки, що 41 грн за долар для нас є оптимістичним сценарієм, оскільки закладаю 25% нестачі зовнішньої допомоги. Крім цього, є фактор, озвучений президентом на підсумковій річній конференції, щодо необхідності додаткової мобілізації, для чого необхідно 500 млрд гривень, які фактично не закладені у бюджеті. І звичайно, враховуючи цей факт, навантаження може суттєво зрости", — пояснив фінансовий Андрій Шевчишин.